Чому стається викидень?

Викиднем називають втрату вагітності у терміні до 22 тижнів, ще до того, як плід здатний вижити поза материнською маткою. Більшість викиднів трапляються у першому триместрі (перші 12 тижнів вагітності). Деякі лікарі вважають, що до 50 % всіх вагітностей закінчуються викиднями ще до того, як жінка переконалася в тому, що вагітна.

Основні причини викиднів остаточно залишаються нез’ясованими.

Залежно від терміну вагітності, розрізняють: ранні викидні (до 12 тижнів вагітності), пізні викидні (від 13 до 22 тижнів) та передчасні пологи (від 23 до 37 тижнів). Ранній викидень, яким закінчується близько 8% всіх вагітностей, залишається нерозпізнаним. У терміні до 10-ти тижнів вагітності самовільне її переривання у 80% випадків обумовлене генетичними факторами (до прикладу, хромосомною патологією в обох партнерів). Серед інших причин — інфекційні захворювання, ендокринні та метаболічні порушення, патологія шийки матки, набута тромбофілія, наявність у жінок антифосфоліпідних антитіл (при цьому вірогідність загибелі плоду сягає 85-90%), тощо.

Після першого викидня у першому триместрі лікарі, зазвичай, не призначають додаткових обстежень, оскільки причина такої ранньої трагедії, здебільшого, невідома. Деякі фахівці пропонують обстеження тканини плоду на підтвердження наявності хромосомних аномалій, що призвели до викидня.

Якщо у жінки трапився викидень у другому триместрі, то часто вдається встановити його причину (інфекційний чинник, імунні причини, спосіб життя тощо). У цьому випадку жінка повинна пройти повне гінекологічне обстеження та, за потреби, проконсультуватись з іншими фахівцями, зокрема, генетиками.

Коли ж можна робити спробу завагітніти знову, адже після першої втрати у більшості жінок з’являється страх?

На щастя, у 85% жінок після першого викидня подальші вагітності протікають добре. Але жінці не слід після викидня робити спробу завагітніти знову, якщо вона повністю не готова до цього фізично або емоційно. З медичної точки зору, якщо жінка не проходить спеціальних обстежень або лікування, до планування наступної вагітності їй слід дочекатися відновлення хоча би двох-трьох менструальних циклів.

Лікарі застерігають, що причиною викидня на ранньому терміні вагітності може стати і необачність самої жінки, яка палить або ж вживає алкоголь. Саме тому жінок закликають під час вагітності не легковажити, слідкувати за своїм здоров’ям і за будь-якого відчуття загрози звертатися до лікарів.

Вустами батьків:

Наталя, 29 років, мама 5-річної Анюти:

«На превеликий жаль, перша моя вагітність закінчилась несподіваним викиднем на 4-му місяці. Як пояснили згодом лікарі, поштовхом до появи тої злопам’ятної кровотечі став сильний стрес — трагічна звістка про раптову смерть моєї мами. Незважаючи на депресію та душевний біль, я наважилась завагітніти вдруге. Всю свою вагітність була обачною. Сьогодні ми з Анютою часто ходимо на цвинтар до її бабці, і я переконана, що там, на небі, вона радіє за нас!»

Марія, 32 роки:

«Я завжди у житті була вкрай працьовитою, а як інакше, коли живеш на селі? Звістка про вагітність не змінила стилю мого життя: я продовжувала перекопувати городи, поратись по господарці. Одного разу, несучи відра з водою, я відчула жахливо нестерпний біль понизу живота. Втративши свідомість, прокинулась у палаті. Викидень. А термін зовсім малий. З того часу я не можу завагітніти, до яких тільки лікарів не звертались ми з чоловіком!..»

Галина, 46 років, мама 12-річного Юрчика:

«Перша моя вагітність закінчилась викиднем. Я послизнулась взимку і впала, внаслідок чого плід не вдалося врятувати. Після цього завагітніла знову, пролежала практично всю вагітність на підтримці та народила здорового хлопчика. Зараз йому 12 років. Синочок просить «купити» йому братика чи сестричку. Натомість всі мої спроби завагітніти втретє виявляються марними, викидні один за другим руйнують мрію мати другу дитину. Лікарі причини з’ясувати не можуть…»

Світлана Николишин, лікар акушер-гінеколог, репродуктолог Медичного центру «Клініка професора С. Хміля».

Меню