Внутрішньоматкова інсемінація 

Внутрішньоматкова інсемінація є одним із способів допоміжно-репродуктивних технологій. Ця процедура хоч і зараховується до штучних методів зачаття, все ж є методом, максимально наближеним до природного запліднення. Підготовлена сперма чоловіка вводиться в порожнину матки через спеціальний катетер, виготовлений з гіпоалергенних, м’яких матеріалів. Напевно, це один тільки «неприродний» момент у всій процедурі. Потім все відбувається як завжди — активні сперматозоїди по маткових трубах добираються до яйцеклітини, зустрічаються з нею та  відбувається процес запліднення.

Процедура може виконуватися як у природному менструальному циклі, так і з застосуванням індукторів суперовуляції. Варто зазначити, що частота настання вагітності в природньому циклі нижча, ніж у стимульованому. Проведення інсемінації в комбінації з препаратами, що стимулюють дозрівання фолікулів, збільшує рівень настання вагітності. Найчастіше для стимуляції використовують такі препарати: клостилбегіт, пурегон, менопур, гонал або інші. Також використовують хоріонічний гонадотропін, який допомагає зрілому фолікулу дозріти та вийти яйцеклітині. При використанні препаратів для стимуляції овуляції настання синдрому гіперстимуляції малоймовірне, так як доза препарату дуже низька.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ СПЕРМОЮ ЧОЛОВІКА:

З боку чоловіка:

♦ субфертильна сперма;
♦ еякуляторно-сексуальні розлади;
♦ ретроградна еякуляція;
♦ гіпоспадія;
♦ гіпоспермія (малий обсяг еякуляту);
♦ висока в’язкість насінної рідини;
♦ наявність антиспермальних антитіл;
♦ кріоконсервована сперма;
♦ стан після хіміотерапії або вазектомії.

З боку жінки:

♦ безпліддя нез′ясованого генезу;
♦ цервікальный фактор безпліддя;
♦ хронічний ендоцервіцит;
♦ маніпуляції на шийці  матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія, кріотерапія);
♦ наявність антиспермальних антитіл;
♦ овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
♦ алергія на насінну рідину;
♦ вагінізм.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ СПЕРМОЮ ДОНОРА:

З боку чоловіка:

♦ безпліддя;
♦ еякуляторно-сексуальні розлади;
♦ несприятливий медико-генетичний прогноз.

З боку жінки:

♦ відсутність статевого партнера.

При ВМІ донорською спермою застосовується тільки кріоконсервована сперма. Прийнятне  використання донорської сперми, отриманої з інших закладів, що мають банк донорської сперми. Дозволяється застосування тільки замороженої/розмороженої донорської сперми після одержання повторних (через 6 місяців після здачі сперми) негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс і гепатит. Застосування замороженої/розмороженої сперми дозволяє забезпечити: проведення заходів щодо профілактики передачі ВІЛ, сифілісу, гепатиту й ін. інфекцій; виключення можливості зустрічі донора й реципієнта.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ:

З боку жінки:

♦  вік більше 40 років;
♦ соматичні й психічні захворювання, при яких протипоказана вагітність;
♦ вади розвитку й патологія матки, при яких неможливе виношування вагітності;
♦ пухлини й пухлиноподібні утворення яєчника;
♦ злоякісні новоутвори будь-якої локалізації;
♦патологія маткових труб;
♦ інфекції генітального тракту;
♦ кровотеча з статевих шляхів нез’ясованої етіології;
♦ оперативні втручання в порожнині малого таза в анамнезі;
♦ множинні невдалі спроби ВМІ (чотири й більше);
♦ синдром гіперстимуляції яєчників унаслідок лікування гонадотропінами в анамнезі;
♦ лютеїнізація фолікула, що не овулював, у двох послідовних циклах;
♦ гострі запальні захворювання будь-якої локалізації.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВМІ:

♦алергійні реакції, пов’язані з введенням препаратів для стимуляції овуляції;
♦ шокоподібна реакція при введенні сперми в порожнину матки;
♦ підвищення тонусу матки;
♦ синдром гіперстимуляції яєчників;
♦ гостре запалення або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;
♦ виникнення багатоплідної й/або ектопічної вагітностей.

Перелік обстежень для проведення процедури ВМІ

Для жінки:

♦ загальне і спеціальне гінекологічне обстеження;
♦ дослідження на мікрофлору з цервікального каналу, ступінь чистоти піхви;
♦ цитологічне дослідження мазків шийки матки;
♦ультразвукове дослідження органів малого тазу;
♦ висновок терапевта про стан здоров’я і можливість виношування вагітності;
♦ визначення групи крові і резус-фактора;
♦ клінічний аналіз крові, включаючи час згортання (дійсний 1 місяць);
♦ аналіз крові на сифіліс, ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С (дійсний 3 місяці);
♦ аналізи крові на ФСГ, ЛГ, АМГ, естрадіол, пролактин, тестостерон, кортизол, прогестерон, Т3, Т4, ТТГ;
♦ інфекційне обстеження (хламідіоз, уро- і мікоплазмоз, вірус простого герпесу, цитомегалія, токсоплазмоз, краснуха).

Для чоловіка:

♦ аналіз крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С (дійсний 3 місяці);
♦ спермограма;
♦ визначення групи крові і резус-фактора;
♦ інфекційне обстеження (хламідіоз, уро- і мікоплазмоз, вірус простого герпесу, цитомегалія).

Також для подружньої пари віком більше 35 років необхідна медико-генетична консультація.

Імовірність настання вагітності після ВМІ залежить від багатьох факторів: віку жінки, тривалості безпліддя, якості сперми, результатів аналізів, а також кількості попередніх інсемінацій. Шанси завагітніти становлять 10-15% на кожну спробу.

Рекомендується проводити не більше 3-4 спроб інсемінації. Це пов’язано з тим, що 87 % пацієнток, у яких вагітність настає в результаті інсемінації, вагітніють в перших 3-х циклах інсемінації. В інших жінок імовірність настання вагітності в ході подальших інсемінацій не перевищує 6 % на одну спробу. Тому при неефективності 3-4 спроб інсемінації необхідно переходити до процедури іn vіtro.

Внутрішньоматкова інсемінація є одним із способів допоміжно-репродуктивних технологій. Ця процедура хоч і зараховується до штучних методів зачаття, все ж є методом, максимально наближеним до природного запліднення. Підготовлена сперма чоловіка вводиться в порожнину матки через спеціальний катетер, виготовлений з гіпоалергенних, м’яких матеріалів. Напевно, це один тільки «неприродний» момент у всій процедурі. Потім все відбувається як завжди — активні сперматозоїди по маткових трубах добираються до яйцеклітини, зустрічаються з нею та  відбувається процес запліднення.

Процедура може виконуватися як у природному менструальному циклі, так і з застосуванням індукторів суперовуляції. Варто зазначити, що частота настання вагітності в природньому циклі нижча, ніж у стимульованому. Проведення інсемінації в комбінації з препаратами, що стимулюють дозрівання фолікулів, збільшує рівень настання вагітності. Найчастіше для стимуляції використовують такі препарати: клостилбегіт, пурегон, менопур, гонал або інші. Також використовують хоріонічний гонадотропін, який допомагає зрілому фолікулу дозріти та вийти яйцеклітині. При використанні препаратів для стимуляції овуляції настання синдрому гіперстимуляції малоймовірне, так як доза препарату дуже низька.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ СПЕРМОЮ ЧОЛОВІКА:

З боку чоловіка:

♦ субфертильна сперма;
♦ еякуляторно-сексуальні розлади;
♦ ретроградна еякуляція;
♦ гіпоспадія;
♦ гіпоспермія (малий обсяг еякуляту);
♦ висока в’язкість насінної рідини;
♦ наявність антиспермальних антитіл;
♦ кріоконсервована сперма;
♦ стан після хіміотерапії або вазектомії.

З боку жінки:

♦ безпліддя нез′ясованого генезу;
♦ цервікальный фактор безпліддя;
♦ хронічний ендоцервіцит;
♦ маніпуляції на шийці  матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія, кріотерапія);
♦ наявність антиспермальних антитіл;
♦ овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
♦ алергія на насінну рідину;
♦ вагінізм.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ СПЕРМОЮ ДОНОРА:

З боку чоловіка:

♦ безпліддя;
♦ еякуляторно-сексуальні розлади;
♦ несприятливий медико-генетичний прогноз.

З боку жінки:

♦ відсутність статевого партнера.

При ВМІ донорською спермою застосовується тільки кріоконсервована сперма. Прийнятне  використання донорської сперми, отриманої з інших закладів, що мають банк донорської сперми. Дозволяється застосування тільки замороженої/розмороженої донорської сперми після одержання повторних (через 6 місяців після здачі сперми) негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс і гепатит. Застосування замороженої/розмороженої сперми дозволяє забезпечити: проведення заходів щодо профілактики передачі ВІЛ, сифілісу, гепатиту й ін. інфекцій; виключення можливості зустрічі донора й реципієнта.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВМІ:

З боку жінки:

♦  вік більше 40 років;
♦ соматичні й психічні захворювання, при яких протипоказана вагітність;
♦ вади розвитку й патологія матки, при яких неможливе виношування вагітності;
♦ пухлини й пухлиноподібні утворення яєчника;
♦ злоякісні новоутвори будь-якої локалізації;
♦патологія маткових труб;
♦ інфекції генітального тракту;
♦ кровотеча з статевих шляхів нез’ясованої етіології;
♦ оперативні втручання в порожнині малого таза в анамнезі;
♦ множинні невдалі спроби ВМІ (чотири й більше);
♦ синдром гіперстимуляції яєчників унаслідок лікування гонадотропінами в анамнезі;
♦ лютеїнізація фолікула, що не овулював, у двох послідовних циклах;
♦ гострі запальні захворювання будь-якої локалізації.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВМІ:

♦алергійні реакції, пов’язані з введенням препаратів для стимуляції овуляції;
♦ шокоподібна реакція при введенні сперми в порожнину матки;
♦ підвищення тонусу матки;
♦ синдром гіперстимуляції яєчників;
♦ гостре запалення або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;
♦ виникнення багатоплідної й/або ектопічної вагітностей.

Перелік обстежень для проведення процедури ВМІ

Для жінки:

♦ загальне і спеціальне гінекологічне обстеження;
♦ дослідження на мікрофлору з цервікального каналу, ступінь чистоти піхви;
♦ цитологічне дослідження мазків шийки матки;
♦ультразвукове дослідження органів малого тазу;
♦ висновок терапевта про стан здоров’я і можливість виношування вагітності;
♦ визначення групи крові і резус-фактора;
♦ клінічний аналіз крові, включаючи час згортання (дійсний 1 місяць);
♦ аналіз крові на сифіліс, ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С (дійсний 3 місяці);
♦ аналізи крові на ФСГ, ЛГ, АМГ, естрадіол, пролактин, тестостерон, кортизол, прогестерон, Т3, Т4, ТТГ;
♦ інфекційне обстеження (хламідіоз, уро- і мікоплазмоз, вірус простого герпесу, цитомегалія, токсоплазмоз, краснуха).

Для чоловіка:

♦ аналіз крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С (дійсний 3 місяці);
♦ спермограма;
♦ визначення групи крові і резус-фактора;
♦ інфекційне обстеження (хламідіоз, уро- і мікоплазмоз, вірус простого герпесу, цитомегалія).

Також для подружньої пари віком більше 35 років необхідна медико-генетична консультація.

Імовірність настання вагітності після ВМІ залежить від багатьох факторів: віку жінки, тривалості безпліддя, якості сперми, результатів аналізів, а також кількості попередніх інсемінацій. Шанси завагітніти становлять 10-15% на кожну спробу.

Рекомендується проводити не більше 3-4 спроб інсемінації. Це пов’язано з тим, що 87 % пацієнток, у яких вагітність настає в результаті інсемінації, вагітніють в перших 3-х циклах інсемінації. В інших жінок імовірність настання вагітності в ході подальших інсемінацій не перевищує 6 % на одну спробу. Тому при неефективності 3-4 спроб інсемінації необхідно переходити до процедури іn vіtro.

 

© 2017 Клініка Стефана Хміся.| Designed and DEVELOPED by wpDEX

Free WordPress Themes, Free Android Games