Кардіотокографія

Кардіотокографія (КТГ) – це метод запису серцебиття плоду синхронно зі скороченнями матки. Використовується для оцінки стану плода та виявлення патології фетоплацентарної системи, а також для контролю за ефективністю лікування. У країнах Європи та Північної Америки цей метод є звичним й одним з основних.

Кардіотокографію роблять з 28 тижнів вагітності. Цей метод дослідження не має протипоказів, оскільки є безпечним, доступним і його можна часто проводити.

Кардіотокографія (КТГ) допомагає оцінити стан плоду, виявити внутрішньоутробну гіпоксію плоду, визначити тонус матки та наявність її скоротливої діяльності.

Для проведення КТГ вагітну просять лягти на кушетку, на животі кріплять стрічки з датчиками. Показники пристрою роздруковують на паперовій стрічці, що рухається зі швидкістю 1-3 см/хв., чи на моніторі дисплея. Процедура здійснюється в положенні жінки на лівому боці протягом, як мінімум, 30 хвилин, що є необхідним для адекватного аналізу КТГ. Точність діагностики порушень стану плода за даними КТГ складає 75-90%.

Сучасна кардіотокограма має вигляд двох кривих: одна з них відображає частоту серцевих скорочень, а друга – скоротливу активність матки, крім цього, сучасні фетальні монітори обладнані датчиком для реєстрації рухів плоду. Інформація про серцеву діяльність плоду та маткову активність здійснюється за допомогою спеціальних датчиків.

Оцінку стану плоду проводять за допомогою результатів КТГ у балах за шкалою Фішера. Слід пам’ятати, що результати, які свідчать про відсутність гіпоксії на момент обстеження, не гарантують відсутності гіпоксії при пологах. Сприятливі результати КТГ актуальні протягом тижня, при виявленні помірної гіпоксії дослідження слід проводити щодобово.

Меню