Словник термінів
Аберація хромосомна – узагальнена назва будь-якого з типів мутацій – делецій, транслокацій, інверсій, дуплікацій.
Азооспермія – відсутність сперматозоїдів у спермі.
Поділяється на обструктивну і секреторну.
Азооспермія обструктивна пов’язана із закупоркою сім’явивідних шляхів і порушенням надходження сперматозоїдів у сперму. Продукція сперматозоїдів не порушена або порушена вторинно.
Азооспермія секреторна– пов’язана із порушенням секреції сперматозоїдів.
Аменорея – відсутність менструації більше 6 місяців.
Первинна аменорея – відсутність менструацій після досягнення статевої зрілості.
Вторинна аменорея – відсутність менструації у жінки протягом 6 місяців і більше у жінок репродуктивного віку.
Андрогени – чоловічі статеві гормони.
Анеуплоїдія – змінений набір хромосом, в якому одна або декілька хромосом із звичайного набору або відсутні, або представлені додатковими копіями.
Антенатальний (пренатальний) період – період, що триває від моменту запліднення до народження дитини.
Астенозооспермія – зниження рухливості сперматозоїдів.
Аутосома – будь–яка нестатева хромосома. У людини є 22 пари нестатевих хромосом.
Безпліддя – діагноз безпліддя встановлюється при відсутності настання вагітності протягом 1 року у пари репродуктивного віку за умови регулярного статевого життя без застосування будь–яких методів контрацепції.
Внутрішньоматкова інсемінація – один із методів лікування безпліддя, що проводиться шляхом введення підготовленої відповідним чином сперми у порожнину матку жінки у період овуляції.
Гамети – статеві клітини (яйцеклітини і сперматозоїди).
Ген – одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК.
Гіпофіз – округле утворення, розміщене на дні черепа головного мозку в гіпофізарній ямці турецького сідлаклиновидної кістки. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.
Гормони – біологічно активні хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливають на організм в цілому, або на певні органи і тканини мішені. Гормони служать гуморальними (ті, що переносяться кров’ю) регуляторами певних процесів у певних органах і системах.
Делеція – тип хромосомної мутації, при якій втрачається ділянка хромосоми або ділянка молекули ДНК.
Ембріональний період – період розвитку організму з моменту запліднення, який триває 8 тижнів, з цього терміну і до народження зародок називається плодом.
Ендометрій – слизова оболонка матки, яка в рамках менструального циклу схильна циклічним змінам. Під дією гормонів ендометрій змінює свою структуру, розростається, готуючись до імплантації ембріона.
Ендометріоз – це захворювання, при якому клітини ендометрії (внутрішнього шару матки) ростуть в інших ділянках черевної порожнини, найчастіше в яєчниках, фаллопієвих трубах , сечовому міхурі, кишечнику, на дні малого тазу і/або на очеревині, а також в товщі міометрію (гладком’язовій тканині матки). Розвиток ендометріозу за межами тазу зустрічається рідко.
Естрогени– це жіночі статеві гормони, які виробляються в яєчниках. До них належать естрадіол естрон і естріол.
Жовте тіло – тимчасова залоза внутрішньої секреціїї, яка розвивається у яєчнику після овуляції на місці фолікула, де відбулася овуляція і виробляє гормон прогестерон.
Запліднення – це складний комплекс біологічних процесів, що забезпечує процес злиття зрілих чоловічої і жіночої статевих клітин, внаслідок чого утворюється одна клітина (зигота), з якої розвивається новий організм.
Зигота – диплоїдна (містить повний набір хромосом) клітина, що утворюється в результаті запліднення (злиття яйцеклітини і сперматозоїда).
Індукція овуляції – це метод лікування безпліддя, в основі якого лежить вплив на рецептори статевих залоз за допомогою лікарських препаратів (які містять гормони) з метою сприяння дозрівання і виходу яйцеклітини з фолікула.
Імплантація – прикріплення ембріона до слизової оболонки матки.
ІКСІ (ICSI) – Інтрацитоплазматичне введення сперматозоїда – метод екстракорпорального запліднення, при якому проводиться введення одного сперматозоїда у яйцеклітину.
IMCI (ІМSІ) – це модифікація процедури ІКСІ (ICSI), суть якої полягає в тому що відбір сперматозоїдів для запліднення проводиться з використанням спеціального обладнання за умов значно більшого оптичного збільшення.
Каріотип – це специфічний для кожного виду організмів набір хромосом. Нормальний каріотип людини сладається із 46 хромосом із них 22 пари аутосом і 2 статеві хромосоми.
Кріоконсервація – метод за допомогою якого можна зберігати ембріони, що залишилися після переносу та які можуть бути використані для додаткових спроб. Кріоконсервувати можна, також, гамети (сперматозоїди та яйцеклітини).
Лазерний хетчинг – розсічення блискучої оболонки ембріона перед імплантацією в порожнину матки за допомогою лазера. Застосовують два варіанти: пробивають променем лазера оболонку наскрізь під кутом, не торкаючись самого ембріона або спеціальний контактний метод, при якому використовують лазер з дуже коротким променем, який пробиває оболонку.
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) – гормон, який сприяє виникненню овуляції та трансформації фолікула у жовте тіло.
Лютеїноваа фаза – це II-га фаза менструального циклу, протягом якої жовте тіло яєчника продукує прогестерон. Підтримка лютеїнової фази необхідна тоді, коли є недостатність власного прогестерону та при проведенні запліднення за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.
Матка – порожнистий орган, грушоподібної форми, що складається з тіла, перешийка і шийки. Довжина порожнини невагітної матки становить 7–8 см. З яких 2/3 припадає на тіло, а 1/3 на шийку. Від матки відходять обидві маткові труби.
Маткові труби – це придатки, що відходять від матки у ділянці її кутів до бокових стінок таза, мають довжину 10–12 см. У ампулярній частині маткових труб відбувається запліднення. По маткових трубах запліднена яйцеклітина потрапляє у матку.
Міома – доброякісна пухлина матки, що складається із м’язової та сполучної тканин і розвивається на тлі гормональних змін в організмі.
Мутація – зміна в спадкових структурах (ДНК, генах, хромосомах).
Овуляція – процес виходу зрілої, здатної до запліднення яйцеклітини з фолікула яєчника.
Олігозооспермія – зниження кількості сперматозоїдів у спермі.
Перенос ембріона – перенесення заплідненої яйцеклітини (ембріона), що ділиться, в порожнину матки після запліднення поза організмом жінки.
Позаматкова вагітність – патологічна вагітність, при якій імплантація ембріона відбулася поза порожниною матки.
Прогестерон – гормон, який виробляється головним чином жовтим тілом, його дія спрямована передусім на забезпечення сприятливих умов для імплантації ембріона у ендометрій та розвитку плідного яйця.
Пролактин – гормон, який виробляється гіпофізом, підтримує функцію жовтого тіла та стимулює секрецію молока після пологів.
Простата (передміхурова залоза) – це внутрішній статевий орган чоловіка, який виробляє секрет, необхідний для захисту і живлення сперматозоїдів. Вона розташована безпосередньо під сечовим міхурем у чоловіків.
Пункція фолікулів – прокол фолікула дуже тонкою порожнистою голкою для того, щоб отримати яйцеклітину.
Спермограма – аналіз сперми (еякуляту). Стандартна спермограма враховує фізичні параметри: об’єм сперми, її колір, в’язкіcть, pH і мікроскопічні параметри: кількість, рухливість сперматозоїдів, вміст інших клітин та ін. На основі цих даних можна діагностувати чоловіче безпліддя, простатит, наявність запального процесу чи інфекцій.
Стерилізація – перев’язання сім’явивідних шляхів у чоловіка або маткових труб у жінки, що приводить до безпліддя.
Тератозооспермія – порушення морфології (будови) сперматозоїдів.
Тиреотропний гормон (ТТГ) – гормон, який виробляється гіпофізом і регулює функцію щитовидної залози.
Транслокація – перенесення частини хромосоми, як правило, на негомологічну хромосому.
Фертилізація – взаємодія гамет, що призводить до запліднення.
Фертильність – здатність до розмноження.
Фолікул – наповнений фолікулярною рідиною утвір у якому знаходиться яйцеклітина. Фолікули дозрівають в яєчниках.
ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) – гормон, який виробляється гіпофізом і стимулює дозрівання яйцеклітин.
Хетчинг – розтин зовнішньої оболонки ембріона, наприклад, за допомогою лазера, для того, щоб полегшити його імплантацію.
Хоріонічний гонадотропін – це глікопротеїновий гормон, який утворюється фізіологічно. Його виявляють у материнській сироватці на 6-10 добу після запліднення і ще через 1-2 доби в сечі.
Хромосоми – ниткоподібні структури клітинного ядра, що складаються з ДНК і спеціальних білків і містять спадковий матеріал. Хромосоми є місцем локалізації генів.
Яйцеклітина – жіноча статева клітина.
Яєчники – парні жіночі статеві органи овальної форми. Яєчник є органом подвійної функції: внутрішньої секреції (виробляюють естрогенні гормони та прогестерон) та зовнішньої (продукує яйцеклітини).
IVF (In–vitro fertilisation). Словосполучення, складено з латинського коріння: in vitro – у пробірці, та англ. fertilisation– запліднення. IVF означає запліднення поза організмом або інакше кажучи екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).
Лікування безпліддя. Консультація онлайн.
Бажаєте отримати консультацію чи записатись на прийом.
Заповніть форму поряд на натисніть “Замовити дзвінок”