ЕКЗ з донацією сперматозоїдів та яйцеклітин

Підбір та обстеження донора

Донорство  жіночих  та чоловічих статевих клітин є важливою частиною сучасної репродуктивної медицини. Адже  донорський матеріал  може значно підвищити шанс на дітонародження в сім’ях, де жінки або чоловіки з будь-якої причини не мають можливості використовувати власний репродуктивний резерв або вже мали невдалі спроби ЕКЗ.

До донора сім’яної рідини є ряд вимог, а саме:

• відсутність інфекційних та генетичних захворювань;
• вік донора сперми повинен бути від 20 до 40 років;
• наявна народжена здорова дитина;
• відсутність психічних захворювань;
• нормоспермія;
• донор не може вживати наркотичні, токсичні та психотропні речовин, а також зловживати алкоголем.

Усі донори обов’язково проходять ряд обстежень, таких як : 

• аналіз сперми (спермограма);
• визначення групи крові (АВ0);
• аналіз на гепатити В і С;
• генетичне тестування;
• обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом.

Вимоги до стану здоров’я донора яйцеклітини:

• вік жінки-донора яйцеклітини повинен бути в інтервалі 18-32 років;
• відсутність негативних фенотипічних проявів ;
• у донора повинні бути свої здорові діти, щонайменше одна дитина;
• задовільне соматичне здоров’я;

Протипоказання для участі в програмі донації ооцитів:

• соматичні та психічні захворювання;
• наявність шкідливих звичок: наркоманія, алкоголізм, токсикоманія.
• доброякісні пухлини;
• гострі запальні захворювання будь-якої локалізації;
• наявність спадкових захворювань;
• злоякісні новоутворення будь-якої локалізації;

Усі донори яйцеклітин  обов’язково проходять ряд обстежень, таких як :

• каріотип;
• визначення групи крові і резус-фактора;
• консультація терапевта про стан соматичного здоров’я та відсутність протипоказань для проведення програми ЕКЗ;
• клінічний аналіз крові;
• коагулограма;
• біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, загальний білок, глюкоза);
• аналізи крові на сифіліс RW, на антитіла до ВІЛ, гепатити В (HbsAg, HbcorIgG, HbcorIgM) і С (ANTI-HCV, сумарні антитіла) – проводиться одноразово й методом ПЛР у день пункції фолікулів;
• бактеріоскопічне дослідження урогенітальних виділень;
• цитоморфологічне дослідження зішкребу з поверхні шийки матки та цервікального каналу;
• аналіз урогенітальних виділень на Chlamydia trachomatis методом ПЛР;
• клінічний аналіз сечі;
• загальне гінекологічне обстеження;
• УЗД органів малого таза;
• висновки інших спеціалістів за показаннями .