1. Головна
  2. Словник термінів

Словник термінів

Аберація хромосомна  – узагальнена назва будь-якого з типів мутацій – делецій, транслокацій, інверсій, дуплікацій.

Азооспермія  – відсутність сперматозоїдів у спермі.

Поділяється на обструктивну і секреторну.

Азооспермія обструктивна  пов’язана із закупоркою сім’явивідних шляхів і порушенням надходження сперматозоїдів у сперму. Продукція сперматозоїдів не порушена або порушена вторинно.

Азооспермія секреторна– пов’язана із порушенням секреції сперматозоїдів.

Аменорея  – відсутність менструації більше 6 місяців.

Первинна аменорея  – відсутність менструацій після досягнення статевої зрілості.

Вторинна аменорея  – відсутність менструації у жінки протягом 6 місяців і більше у жінок репродуктивного віку.

Андрогени  – чоловічі статеві гормони.

Анеуплоїдія  – змінений набір хромосом, в якому одна або декілька хромосом із звичайного набору або відсутні, або представлені додатковими копіями.

Антенатальний (пренатальний) період  – період, що триває від моменту запліднення до народження дитини.

Астенозооспермія  – зниження рухливості сперматозоїдів.

Аутосома  – будь–яка нестатева хромосома. У людини є 22 пари нестатевих хромосом.

Безпліддя  – діагноз безпліддя встановлюється при відсутності настання вагітності протягом 1 року у пари репродуктивного віку за умови регулярного статевого життя без застосування будь–яких методів контрацепції.

Внутрішньоматкова інсемінація  – один із методів лікування безпліддя, що проводиться шляхом введення підготовленої відповідним чином сперми у порожнину матку жінки у період овуляції.

Гамети  – статеві клітини (яйцеклітини і сперматозоїди).

Ген  – одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК.

Гіпофіз  – округле утворення, розміщене на дні черепа головного мозку в гіпофізарній ямці турецького сідлаклиновидної кістки. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.

Гормони  – біологічно активні хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливають на організм в цілому, або на певні органи і тканини мішені. Гормони служать гуморальними (ті, що переносяться кров’ю) регуляторами певних процесів у певних органах і системах.

Делеція  – тип хромосомної мутації, при якій втрачається ділянка хромосоми або ділянка молекули ДНК.

Ембріональний період  – період розвитку організму з моменту запліднення, який триває 8 тижнів, з цього терміну і до народження зародок називається плодом.

Ендометрій  – слизова оболонка матки, яка в рамках менструального циклу схильна циклічним змінам. Під дією гормонів ендометрій змінює свою структуру, розростається, готуючись до імплантації ембріона.

Ендометріоз  – це захворювання, при якому клітини ендометрії (внутрішнього шару матки) ростуть в інших ділянках черевної порожнини, найчастіше в яєчниках, фаллопієвих трубах , сечовому міхурі, кишечнику, на дні малого тазу і/або на очеревині, а також в товщі міометрію (гладком’язовій тканині матки). Розвиток ендометріозу за межами тазу зустрічається рідко.

Естрогени– це жіночі статеві гормони, які виробляються в яєчниках. До них належать естрадіол естрон і естріол.

Жовте тіло  – тимчасова залоза внутрішньої секреціїї, яка розвивається у яєчнику після овуляції на місці фолікула, де відбулася овуляція і виробляє гормон прогестерон.

Запліднення  – це складний комплекс біологічних процесів, що забезпечує процес злиття зрілих чоловічої і жіночої статевих клітин, внаслідок чого утворюється одна клітина (зигота), з якої розвивається новий організм.

Зигота  – диплоїдна (містить повний набір хромосом) клітина, що утворюється в результаті запліднення (злиття яйцеклітини і сперматозоїда).

Індукція овуляції  – це метод лікування безпліддя, в основі якого лежить вплив на рецептори статевих залоз за допомогою лікарських препаратів (які містять гормони) з метою сприяння дозрівання і виходу яйцеклітини з фолікула.

Імплантація  – прикріплення ембріона до слизової оболонки матки.

ІКСІ (ICSI)  – Інтрацитоплазматичне введення сперматозоїда – метод екстракорпорального запліднення, при якому проводиться введення одного сперматозоїда у яйцеклітину.

IMCI (ІМSІ)  – це модифікація процедури ІКСІ (ICSI), суть якої полягає в тому що відбір сперматозоїдів для запліднення проводиться з використанням спеціального обладнання за умов значно більшого оптичного збільшення.

Каріотип  – це специфічний для кожного виду організмів набір хромосом. Нормальний каріотип людини сладається із 46 хромосом із них 22 пари аутосом і 2 статеві хромосоми.

Кріоконсервація  – метод за допомогою якого можна зберігати ембріони, що залишилися після переносу та які можуть бути використані для додаткових спроб. Кріоконсервувати можна, також, гамети (сперматозоїди та яйцеклітини).

Лазерний  хетчинг  – розсічення блискучої оболонки ембріона перед імплантацією в порожнину матки за допомогою лазера. Застосовують два варіанти: пробивають променем лазера оболонку наскрізь під кутом, не торкаючись самого ембріона або спеціальний контактний метод, при якому використовують лазер з дуже коротким променем, який пробиває оболонку.

Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)  – гормон, який сприяє виникненню овуляції та трансформації фолікула у жовте тіло.

Лютеїноваа фаза  – це II-га фаза менструального циклу, протягом якої жовте тіло яєчника продукує прогестерон. Підтримка лютеїнової фази необхідна тоді, коли є недостатність власного прогестерону та при проведенні запліднення за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.

Матка  – порожнистий орган, грушоподібної форми, що складається з тіла, перешийка і шийки. Довжина порожнини невагітної матки становить 7–8 см. З яких 2/3 припадає на тіло, а 1/3 на шийку. Від матки відходять обидві маткові труби.

Маткові  труби  – це придатки, що відходять від матки у ділянці її кутів до бокових стінок таза, мають довжину 10–12 см. У ампулярній частині маткових труб відбувається запліднення. По маткових трубах запліднена яйцеклітина потрапляє у матку.

Міома  – доброякісна пухлина матки, що складається із м’язової та сполучної тканин і розвивається на тлі гормональних змін в організмі.

Мутація  – зміна в спадкових структурах (ДНК, генах, хромосомах).

Овуляція  – процес виходу зрілої, здатної до запліднення яйцеклітини з фолікула яєчника.

Олігозооспермія  – зниження кількості сперматозоїдів у спермі.

Перенос ембріона  – перенесення заплідненої яйцеклітини (ембріона), що ділиться, в порожнину матки після запліднення поза організмом жінки.

Позаматкова вагітність  – патологічна вагітність, при якій імплантація ембріона відбулася поза порожниною матки.

Прогестерон  – гормон, який виробляється головним чином жовтим тілом, його дія спрямована передусім на забезпечення сприятливих умов для імплантації ембріона у ендометрій та розвитку плідного яйця.

Пролактин  – гормон, який виробляється гіпофізом, підтримує функцію жовтого тіла та стимулює секрецію молока після пологів.

Простата  (передміхурова залоза) – це внутрішній статевий орган чоловіка, який виробляє секрет, необхідний для захисту і живлення сперматозоїдів. Вона розташована безпосередньо під сечовим міхурем у чоловіків.

Пункція фолікулів  – прокол фолікула дуже тонкою порожнистою голкою для того, щоб отримати яйцеклітину.

Спермограма  – аналіз сперми (еякуляту). Стандартна спермограма враховує фізичні параметри: об’єм сперми, її колір, в’язкіcть, pH і мікроскопічні параметри: кількість, рухливість сперматозоїдів, вміст інших клітин та ін. На основі цих даних можна діагностувати чоловіче безпліддя, простатит, наявність запального процесу чи інфекцій.

Стерилізація  – перев’язання сім’явивідних шляхів у чоловіка або маткових труб у жінки, що приводить до безпліддя.

Тератозооспермія  – порушення морфології (будови) сперматозоїдів.

Тиреотропний гормон (ТТГ)  – гормон, який виробляється гіпофізом і регулює функцію щитовидної залози.

Транслокація  – перенесення частини хромосоми, як правило, на негомологічну хромосому.

Фертилізація  – взаємодія гамет, що призводить до запліднення.

Фертильність  – здатність до розмноження.

Фолікул  – наповнений фолікулярною рідиною утвір у якому знаходиться яйцеклітина. Фолікули дозрівають в яєчниках.

ФСГ (фолікулостимулюючий гормон)  – гормон, який виробляється гіпофізом і стимулює дозрівання яйцеклітин.

Хетчинг  – розтин зовнішньої оболонки ембріона, наприклад, за допомогою лазера, для того, щоб полегшити його імплантацію.

Хоріонічний гонадотропін  – це глікопротеїновий гормон, який утворюється фізіологічно. Його виявляють у материнській сироватці на 6-10 добу після запліднення і ще через 1-2 доби в сечі.

Хромосоми  – ниткоподібні структури клітинного ядра, що складаються з ДНК і спеціальних білків і містять спадковий матеріал. Хромосоми є місцем локалізації генів.

Яйцеклітина  – жіноча статева клітина.

Яєчники  – парні жіночі статеві органи овальної форми. Яєчник є органом подвійної функції: внутрішньої секреції (виробляюють естрогенні гормони та прогестерон) та зовнішньої (продукує яйцеклітини).

IVF (In–vitro fertilisation).  Словосполучення, складено з латинського коріння: in vitro – у пробірці, та англ. fertilisation– запліднення. IVF означає запліднення поза організмом або інакше кажучи екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).

Лікування безпліддя. Консультація онлайн.

Бажаєте отримати консультацію чи записатись на прийом.

Заповніть форму поряд на натисніть “Замовити дзвінок”

Fill out this field
Fill out this field
Fill out this field
Меню