ІНДУКЦІЯ ОВУЛЯЦІЇ
Що таке індукція овуляції?
Це один із найширше використовуваних методів лікування ановуляції, метою якого є створення сприятливого гормонального фону для росту домінантного фолікула та наступного виходу яйцеклітини, що досягається за рахунок використання спеціальних препаратів. Таку методику широко використовують у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).
Стимуляція овуляції, або індукція суперовуляції
Це інноваційний метод сучасної репродуктивної медицини, суть якого полягає у використанні гормональних препаратів (гонадотропінів), які забезпечують ріст усіх фолікулів, що наявні у даному менструальному циклі, та в подальшому дає можливість отримати більшу кількість яйцеклітин, порівняно із природним циклом жінки.
Безпека проведення індукції овуляції
Процедура є безпечною при дотриманні аспектів підготовки, обстеження та правил дотримання протоколу стимуляції суперовуляції.
Перед початком протоколу стимуляції овуляції лікар-репродуктолог призначає певний перелік обстежень та аналізів, який необхідно пройти кожній жінці перед протоколом. Лікар опирається на наказ № 787 МОЗ України від 09.09.2013 р. Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. За показаннями лікар може призначити додаткові аналізи та обстеження жінки.
Існують довгий та короткий протоколи стимуляції суперовуляції. Вибір протоколу в програмі ЕКЗ залишається за лікуючим лікарем. Зазвичай короткий протокол призначають жінкам старшого віку, а довгий – пацієнткам із ендометріозом, лейоміомою тіла матки, надмірною вагою.
Короткий протокол стимуляції розпочинають під час 2–3 дня менструального циклу пацієнтки, він триває 10–12 днів. Репродуктолог призначає препарати (підшкірні щоденні ін’єкції) гонадотропінів, які жінка вводить у строго зазначений лікарем час. Процес росту фолікулів повністю контрольований, адже лікар призначає дні для контролю росту фолікулів та (за потреби) корекції дози препаратів стимуляції. Контроль відбувається під час фолікулометрії, коли вимірюються розміри фолікулів на УЗ-контролі. При досягнені розміру фолікулів 18 мм та більше призначають спеціальну ін’єкцію – тригер овуляції (залежно від кількості фолікулів та рівня АМГ (відповідає за кількість ооцитів у програмі ЕКЗ). Можуть бути використані ін’єкції препаратів ХГ або агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону), що забезпечує фінальне дозрівання яйцеклітин у фолікулах. Вибір тригера овуляції є дуже важливим моментом у протоколі стимуляції, адже саме від нього буде залежати розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ).
Під час використання довгого протоколу завдання стоїть дещо по-іншому: на 18–21 день попереднього менструального циклу вводять препарат, який буде контролювати роботу гіпофіза. В подальшому стимуляція практично нічим не відрізняється від описаного вище протоколу.
Після призначення тригера, як при короткому, так і при довгому протоколі, рівно за 36–37 годин проводять пункцію фолікулів і забір яйцеклітин.
Протипоказання до проведення стимуляції
До основних протипоказань до стимуляції яєчників належать:
- передчасне виснаження яєчників;
- супутня екстрагенітальна патологія у стадії декомпенсації;
- перенесені в анамнезі онкологічні захворювання яєчників чи будь-які злоякісні захворювання на момент планування ЕКЗ (в деяких випадках, з метою збереження репродуктивної функції жінки, дозволено проводити процедуру стимуляції яєчників для отримання та збереження яйцеклітин);
- гострі запальні захворювання будь-якої локалізації в організмі жінки;
- соматичні та психічні захворювання, при яких вагітність, виношування вагітності та пологи є протипоказанням;
- вроджені аномалії статевих органів;
- випадки, коли стимуляція є високим ризиком для здоров’я або життя пацієнтки.
Побічні ефекти
Побічні дії під час стимуляції суперовуляції трапляються рідко, оскільки всі візити пацієнтки спрямовані на те, щоб не лише проконтролювати відповідь яєчників на препарати, а й не дати розвинутись ускладненням під час прийому гормональних медикаментів.
Найпоширенішим побічним ефектом є алергічна реакція на ін’єкції, яка може супроводжуватися подразненням, висипанням, відчуттям жару в місці уколу. Часто розвиваються головний біль, депресія, сонливість, відчуття втоми та дратівливість.
Найнебезпечнішим побічним явищем є розвиток гіперстимуляції яєчників. Під час цього ускладнення жінка відчуває розпирання та біль внизу живота. На УЗД можна спостерігати значне збільшення яєчників та наявність вільної рідини в черевній порожнині. Іноді ця рідина може накопичуватися навколо легень, і тоді жінку турбує утруднене дихання. Ці порушення також можуть призводити до змін згортальних властивостей крові та загрожувати життю пацієнтки.
Ще одне небезпечне явище, яке може трапитися під час стимуляції – перекрут яєчника. Супроводжується різким болем у проекції яєчників, нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла. Розвивається, коли яєчник збільшується в своїх об’ємах та масі. В результаті зв’язки перекручуються, а це призводить до порушення кровопостачання та іннервації, внаслідок чого розвивається некроз тканин.
Можуть трапитися й інші ускладнення – це ускладнення від наркозу під час забору яйцеклітин, ризики, пов’язані із проходженням пункційної голки через піхву до яєчника (кровотечі, пошкодження сечового міхура чи інших сусідніх органів).
Важливість дотримання чіткого протоколу стимуляції
Щоб запобігти усім можливим побічним діям, ускладненням та негативним результатам стимуляції суперовуляції важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікуючого лікаря-репродуктолога, чітко виконувати введення індивідуально підібраних лікарем препаратів згідно з Вашою ситуацією (оскільки це впливає на те, скільки клітин вдасться отримати під час забору яйцеклітин), а також дози препарату та часу його введення. Не менш важливо дотримуватися правил виконання ін’єкції для запобігання виникненню крововиливів, інфікувань та набряклості тканин.
