АНЕСТЕЗІЯ ТА ЇЇ КЛАСІФІКАЦІЯ
Анестезія – це повна втрата чутливості у зв’язку із відновлюваною блокадою функції чутливих нервів. У народі її часто називають «наркоз».
Розрізняють такі види анестезії:
- Місцева (термінальна) анестезія.
- Регіональна анестезія.
- Загальна анестезія.
- Місцева (термінальна) анестезія – блокування больових відчуттів безпосередньо в місці проведення хірургічного втручання шляхом введення місцевого анестетика. Місцеву анестезію поділяють на аплікаційну та інфільтраційну.
- Регіональна анестезія – блокування больових відчуттів у певній частині організму зі збереженням свідомості. Вона поділяється на:
- провідникову;
- епідуральну;
- спинномозкову;
- субарахноїдальну.
Загальна анестезія – блокування больових відчуттів на рівні центральної нервової системи
Вона поділяється на:
- Внутрішньовенну седацію – рівень медикаментозного знеболювання при якому зберігаються самостійне дихання та захисні рефлекси, глибина седації може коригуватися безпосередньо дозою препарату в крові пацієнта при проведенні хірургічного втручання
- Ендотрахеальний наркоз – багатокомпонентний вид анестезії, при якому штучно викликається глибокий медикаментозний сон із втратою свідомості та больової чутливості з відсутнім самостійним диханням, а також розслаблення мускулатури (міорелаксація).
При цьому дихання пацієнта забезпечується апаратом штучної вентиляції легень через інтубаційну трубку, яку лікар-анестезіолог встановлює шляхом інтубації трахеї.
Ендотрахеальний наркоз – найпоширеніший метод анестезії при тривалих хірургічних втручаннях.
Оскільки наша клініка спеціалізується на гінекологічних операціях (пункція яєчників з аспірацією вмісту фолікулів, гістероскопія, конізація шийки матки тощо) для знеболювання під час хірургічних втручань ми використовуємо внутрішньовенну седацію.
Перед оперативним втручанням пацієнтка має отримати певну підготовку, а саме пройти лабораторні та інструментальні методи обстеження: загальний аналіз крові, коагулограму, біохімічний аналіз крові, електрокардіографію, рентген, ультразвукове дослідження черевної порожнини, за потреби можливе призначення додаткових методів дослідження (ехокардіографія, алергопроби, ультразвукове дослідження щитоподібної залози).
Важливо перед оперативним втручанням не вживати грубу їжу (все, що не вода) за 6–8 годин та рідину за 4–6 годин.
Безпосередньо перед початком процедури лікар – анестезіолог проведе детальний збір анамнезу.
Найчастіші запитання:
– Чи мали Ви колись оперативні втручання чи анестезію, якщо так, то які (особливо важливо вказати ускладнення, якщо вони були)?
– Чи маєте Ви хронічні захворювання (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет тощо)?
– Чи маєте Ви непереносимість медичних препаратів або алергії?
– Які Ваші вага та зріст (більшість препаратів для внутрішньовенної анестезії розраховують залежно від маси тіла пацієнта)?
– Якщо Ви постійно приймаєте певні медичні препарати, то важливо вказати, які саме (особливо важливо вказати гіпотензивні препарати та антикоагулянти).
– Коли Ви останній раз їли та пили (перед процедурою важливо утримуватися від їжі та пиття, щоб запобігти потраплянню шлункового вмісту в дихальні шляхи (аспірації), яке в подальшому може викликати тяжку пневмонію.
Після збору анамнезу безпосередньо в операційній Вам налагодять моніторинг вітальних функцій, а саме: ЕКГ-моніторинг, постійне вимірювання артеріального тиску, пульсоксиметрія (вимірювання сатурації – насичення крові киснем), одягнуть кисневу маску або носові канюлі, встановлять внутрішньовенний катетер, через який і буде проводитись анестезія. Насамперед проводять премедикацію (введення препаратів для підготовки до наркозу), потім, залежно від маси тіла пацієнта, вводять препарати для анестезії.
Препарати, які використовують для загальної анестезії, – тіопентал натрію, натрій оксибутират, пропофол, сибазон, фентаніл.
Тривалість і глибина внутрішньовенної седації залежать від виду оперативного втручання.
Відновлення після анестезії може тривати від 30 хв до 1 години. В цей час пацієнт перебуває в післяопераційній палаті під спостереженням лікаря-анестезіолога.
Наслідки анестезії
Можливе відчуття сонливості, сухість у роті, нудота, тремтіння, відчуття холоду.
Більшість препаратів, які використовують для анестезії, мають малий період напіввиведення та є відносно безпечними для організму.
Абсолютних протипоказань до наркозу немає, але є відносні. До них належать: неконтрольована артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму, вади серця, бронхіт, пневмонія.
Ускладнення від наркозу при добре зібраному анамнезі і правильно підібраних медикаментах відсутні, але в рідкісних випадках можуть траплятися.
