Аденоміоз – це хронічне гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару матки) проникають у м’язовий шар (міометрій), викликаючи запальні процеси, набряк, ущільнення тканин та порушення структури матки. Це один із різновидів ендометріозу, хоча він локалізується виключно в межах матки.
Аденоміоз може бути безсимптомним або ж спричиняти значний дискомфорт, включаючи болючі та рясні менструації, хронічний тазовий біль та безпліддя.
Кому загрожує аденоміоз?
Найчастіше аденоміоз діагностується у жінок віком 30-50 років, хоча він може виникати і в молодшому віці, особливо при порушеннях менструального циклу, гормональному дисбалансі або після гінекологічних втручань.
Причини розвитку аденоміозу
Точні причини виникнення аденоміозу досі остаточно не з’ясовані, але існує кілька основних факторів, що можуть сприяти розвитку захворювання:
- Гормональний дисбаланс – підвищений рівень естрогену та зниження прогестерону.
- Запальні процеси в матці – ендометрит, інфекції, хронічні запалення органів малого таза.
- Механічне пошкодження ендометрію – хірургічні втручання (кесарів розтин, аборти, вискоблювання, встановлення ВМС).
- Генетична схильність – аденоміоз може передаватися у спадок.
- Імунологічні порушення – слабкість імунної системи може сприяти неконтрольованому розростанню ендометрію.
Види та форми аденоміозу
Аденоміоз класифікують за характером ураження та глибиною проникнення в м’язовий шар.
Форми аденоміозу
- Вузловий – у м’язовому шарі утворюються щільні вузли, заповнені залозистими тканинами та рідиною.
- Дифузний – рівномірне поширення клітин ендометрію по всьому міометрію, що ускладнює лікування.
- Змішаний – поєднує вузлову та дифузну форму.
Ступені аденоміозу
- I ступінь – ендометрій проникає у поверхневий шар міометрію.
- II ступінь – ураження досягає середини міометрію.
- III ступінь – аденоміоз поширюється на всю товщину м’язового шару.
- IV ступінь – захворювання виходить за межі матки та уражає сусідні органи.
Симптоми аденоміозу
У деяких жінок аденоміоз може проходити безсимптомно, але частіше спостерігаються наступні прояви:
- Рясні та болючі менструації (дисменорея) – інтенсивні кровотечі, що можуть тривати понад 7 днів.
- Міжменструальні кров’янисті виділення – невеликі мажучі виділення перед або після менструації.
- Хронічний тазовий біль – ниючий біль у нижній частині живота, що не залежить від менструального циклу.
- Безпліддя – порушення імплантації ембріона або невиношування вагітності.
- Біль під час статевого акту (диспареунія) – відчуття дискомфорту та болю через запалення та збільшення матки.
- Здуття та дискомфорт у животі – через збільшення матки.
- Залізодефіцитна анемія – викликана тривалими крововтратами, супроводжується слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри.
Методи діагностики аденоміозу
Щоб встановити точний діагноз, лікар-гінеколог проводить комплексне обстеження:
- Гінекологічний огляд – пальпація матки, виявлення її збільшення та ущільнення.
- УЗД органів малого таза – основний метод діагностики, який дозволяє оцінити структуру міометрію та виявити ділянки ураження.
- МРТ (магнітно-резонансна томографія) – застосовується у складних випадках для детальної візуалізації структури матки.
- Гістероскопія – ендоскопічне дослідження порожнини матки, що дозволяє виявити патологічні зміни ендометрію.
- Аналіз крові на гормони – оцінка рівня естрогену, прогестерону, ФСГ, ЛГ.
Методи лікування аденоміозу
Вибір лікування залежить від віку пацієнтки, вираженості симптомів та бажання зберегти фертильність.
Консервативне лікування (медикаментозна терапія)
- Гормональні препарати (оральні контрацептиви, прогестини, агоністи ГнРГ) – допомагають зменшити прояви аденоміозу, зупиняють розростання ендометрію.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – для зменшення болю та запалення.
- Залізовмісні препарати – лікування анемії.
Хірургічне лікування
- Гістерорезектоскопія – видалення патологічних вогнищ ендометрію під контролем гістероскопа.
- Абляція ендометрію – припікання уражених ділянок для зменшення симптомів.
- Лапароскопія – для видалення вузлів та ділянок ураження міометрію.
- Гістеректомія (видалення матки) – крайній метод лікування при тяжкому аденоміозі, коли інші методи неефективні.
Фізіотерапія та альтернативні методи
- Лазерна терапія, магнітотерапія.
- Вітамінотерапія (вітаміни A, E, B6).
- Дієта з обмеженням цукру та швидких вуглеводів.
Аденоміоз та вагітність
Аденоміоз може ускладнювати зачаття та підвищувати ризик викиднів. Проте сучасні методи лікування, зокрема гормональна терапія та допоміжні репродуктивні технології (ЕКЗ), допомагають жінкам завагітніти.
Якщо аденоміоз діагностується під час вагітності, важливо бути під наглядом лікаря, адже хвороба може підвищувати ризик гіпертонусу матки, передчасних пологів та плацентарної недостатності.
Аденоміоз – це хронічне захворювання, яке потребує своєчасної діагностики та правильної тактики лікування. Незважаючи на можливі ускладнення, сучасні методи лікування допомагають контролювати симптоми, покращити якість життя та зберегти репродуктивне здоров’я.
Якщо у вас є підозра на аденоміоз, не відкладайте візит до Клініки професора Стефана Хміля для обстеження та розробки персонального плану лікування.
