Рак шийки матки

Профілактика раку шийки матки є одним із основних та найперспективніших напрямків протиракової боротьби. Завдання її полягає в своєчасному виявленні та раціональному лікуванні хворих із передраковими захворюваннями, що складає передумови для зниження захворюваності на раком цього органа. Незважаючи на проведення профілактичних оглядів населення, у кожної третьої хворої на рак шийки матки, а в окремих регіонах – у кожної другої, захворювання виявляють уже в III–IV стадії. 

Причиною виникнення раку шийки матки є онкогенний тип вірусу папіломи людини (ВПЛ). На теперішній час вірусом папіломи людини (human papilloma virus – HPV) уражено понад 300 мільйонів жінок усього світу. Близько 50–80 % жінок упродовж свого життя будуть інфіковані ВПЛ: до 50 % з них – онкогенними штамами ВПЛ, але не у кожної жінки виникнуть патологічні клітинні зміни.

У серпні 2020 року Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила резолюцію глобальної стратегії прискорення елімінації РШМ на період 2020–2030 років. І вже 17 листопада 2020 року програма щодо подолання РШМ офіційно розпочала свою реалізацію. Ця програма передбачає комплекс цілей, яких кожна країна повинна досягти у період до 2030 року, а саме:

• 90 % дівчат віком до 15 років мають бути вакциновані проти вірусу папіломи людини (ВПЛ);

Факторами ризику виникнення раку шийки матки є:

• Ранній початок статевого життя;
•  Велика кількість статевих партнерів; 
•  Куріння; 
• Тривале вживання пероральних контрацептивів; 
• Інфекції, які передаються статевим шляхом;
• Травматизація шийки матки.

У більшості країн світу рекомендують проходити ПАП-тест щороку, починаючи з 21-річного віку, а також поєднувати його з аналізом на ВПЛ.

• ПАП-тест (цитологічне дослідження шийки матки; його ще називають цервікальним скринінгом) допомагає своєчасно виявити передракові стани шийки матки та ранній РШМ. 

• ВПЛ-скринінг достатньо чутливий і допомагає не лише виявити передракові захворювання, а й завдяки цьому істотно знизити захворюваність та смертність від РШМ, що є головним показником ефективності тесту. 

Щоб підтвердити результати ПАП-тесту та визначити ступінь ураження виконують кольпоскопію.

• Кольпоскопія – це огляд шийки матки в мікроскоп. Використовуючи багаторазове збільшення можна виявити підозрілі ділянки та за необхідності провести біопсію.

Клінічні прояви раку шийки матки

• І. Початковий рак (преінвазивний, мікроінвазивний):

а) перебіг безсимптомний.

• ІІ. Поширений рак:
• – патологічні вагінальні виділення; 
• – кровотечі між менструаціями; 
• – кровотеча після статевого акту або вагінального огляду; 
• – місячні тривають довше і тяжче, ніж зазвичай; 
• – кровотеча після менопаузи; 
• – посилення вагінальних кровотеч; 
• – тазовий біль; 
• – біль під час статевих стосунків. 

Класифікація раку шийки матки

Стадія 0 (FIGO) або Тis (ТNМ) розцінюється як преінвазивний або внутрішньоепітеліальний рак шийки матки (in situ).

Стадія I (FIGO) або T1 (ТNМ) – пухлинна інвазія обмежується шийкою матки, без переходу на її тіло.

IA (T1 А) – мікроскопічно визначається рак шийки матки з глибиною інвазії до 5 мм і горизонтальним поширення до 7 мм.

I A1 (T1 А1) – інвазії строми до 3 мм із горизонтальним поширення до 7 мм.

I A2 (T1 А2) – проростання пухлини в шийці матки на глибину від 3 до 5 мм з горизонтальним поширенням до 7 мм.

IB (T1 В) – макроскопічно визначається цервікальний рак, обмежений шийкою матки.

I B1 (T1 В1) – макроскопічно визначається ураження, що не перевищує в максимальному вимірі 4 см.

I B2 (T1 2) – макроскопічно визначається ураження, що перевищує в максимальному вимірі 4 см.

Стадія II (FIGO) або T2 (ТNМ) характеризується поширення раку за межі шийки матки.

II A (T2 А) – пухлина інфільтрує верхню і середню третини піхви або тіло матки без проростання параметрія.

II B (T2 В) – пухлина інфільтрує параметрій, але не доходить до стінок таза.

Стадія III (FIGO) або T3 (ТNМ) Рак поширюється на стінку таза. При ректальному дослідженні відсутній вільний від пухлини простір між пухлиною і стінкою таза або пухлина поширюється на нижню 1/3 піхви, або всі випадки гідронефрозу, або нефункціонуючої нирки без іншої причини.

III A (T3 А) – пухлина захоплює нижню третину піхви, але не проростає в стінки таза;

III B (T3 В) – пухлина переходить на стінки таза, або викликає гідронефроз, або вторинне ураження нирки.

Стадія IV А (FIGO) або T4 (ТNМ) характеризується поширенням раку шийки матки в суміжні органи або поширенням за межі таза.

Стадія IV B (T4 M1) свідчить про наявність віддалених метастазів.

План лікування раку шийки матки визначається після комісійного огляду спеціалістів – онколога-гінеколога, променевого терапевта, хіміотерапевта. У лікуванні РШМ залежно від стадії захворювання, наявності супутньої патології, віку і тяжкості стану пацієнтки застосовують усі відомі в онкології методи: хірургічний, променевий, хіміотерапевтичний та їх різні комбінації в поєднанні з іншими лікувальними засобами.

Золотим стандартом хірургічного лікування інвазивного РШМ тривалий час вважали радикальну гістеректомію типу С. 

Однак тепер обґрунтоване використання факторів ризику дозволяє впроваджувати у хірургічну практику економніші оперативні втручання – радикальну гістеректомію типів А та В, трахелектомію.