Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ)

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) – можливість завагітніти для пар з діагнозом безпліддя!

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) — це сучасний метод допоміжної репродуктивної технології, який допомагає парам, що стикаються з труднощами в зачатті, здійснити свою мрію стати батьками. Ця процедура полягає у введенні спеціально підготовленої сім’яної рідини чоловіка або донора у порожнину матки під час овуляції за допомогою невеликого катетера. ВМІ є безпечною та майже безболісною процедурою, яку проводить лікар акушер-гінеколог в амбулаторних умовах без використання знеболювання.

Коли застосовується внутрішньоматкова інсемінація?

Процедуру ВМІ можна проводити як у природному менструальному циклі жінки, так і з використанням індукторів овуляції, що є особливо корисним для жінок із порушенням менструального циклу. Частота настання вагітності в природному циклі зазвичай нижча, ніж у стимульованому. Проведення ВМІ із використанням препаратів, що стимулюють дозрівання фолікулів, суттєво збільшує ймовірність настання вагітності.

Введення ліків починається на 2–4 день циклу й продовжується від 5 до 10 днів, залежно від лікарського протоколу. Найчастіше для стимуляції овуляції використовують такі препарати, як клостилбегіт, летрозол тощо. Крім того, може застосовуватися хоріонічний гонадотропін, який допомагає дозріти домінантному фолікулу та вийти яйцеклітині.

Ефективність внутрішньоматкової інсемінації

Незважаючи на створення максимально сприятливих умов для запліднення, отримати бажаний результат з першого разу вкрай складно. Успішний результат складає близько 15% за умови стимульованого циклу або 11% – за нестимульованого. Це пов’язано з багатьма факторами, які можуть впливати на ефективність процедури, такими як вік жінки, якість сперми, тривалість безпліддя та інші.

Показання до проведення внутрішньоматкової інсемінації

Існує ряд показань, за яких ВМІ може бути рекомендована лікарем:

1. Відсутність вагітності протягом 12 місяців відкритого статевого життя без застосування жодних засобів контрацепції для пацієнток віком до 35 років. Для пацієнток віком понад 35 років цей термін скорочується до 6 місяців.
2. Безпліддя невідомого генезу. Коли причина безпліддя не може бути визначена навіть після повного обстеження.
3. Цервікальний фактор. У таких випадках слиз, який міститься у цервікальному каналі шийки матки, не пропускає сперматозоїди в порожнину матки, або сперматозоїди втрачають здатність до запліднення при проходженні через канал шийки матки.
4. Анатомо-фізіологічні особливості жінки чи чоловіка. Це можуть бути вроджені або набуті аномалії розвитку статевих органів.
5. Алергічна реакція на еякулят. Коли організм жінки реагує на сперму як на алерген, що ускладнює або робить неможливим зачаття.

Існують також інші показання для проведення внутрішньоматкової інсемінації:

• З боку жінки:

  • Безпліддя нез’ясованого генезу.
  • Цервікальний фактор безпліддя.
  • Хронічний ендоцервіцит.
  • Маніпуляції на шийці матки в анамнезі (конізація, ампутація, діатермокоагуляція чи кріодеструкція шийки матки).
  • Наявність антиспермальних антитіл.
  • Овуляторна дисфункція, що піддається корекції.
  • Алергія на еякулят.
  • Вагінізм.

• З боку чоловіка:

  • Субфертильна сперма (знижена якість сперми).
  • Еякуляторно-сексуальні розлади.
  • Ретроградна еякуляція.
  • Гіпоспадія (аномалія розвитку сечовивідного каналу).
  • Гіпоспермія (малий обсяг еякуляту).
  • Висока в’язкість сперми.
  • Наявність антиспермальних антитіл.
  • Кріоконсервована сперма (наприклад, після хіміотерапії або вазектомії).

Показання для проведення внутрішньоматкової інсемінації спермою донора

Внутрішньоматкова інсемінація спермою донора є можливістю завагітніти для жінок, які не мають чоловіка чи сексуального партнера, або коли чоловіку встановлено діагноз безпліддя.

З боку чоловіка:

– безпліддя;

– еякуляторно-сексуальні розлади;

– спадкові захворювання, які передаються по чоловічій лінії;

– інфекційні захворювання, які передаються статевим шляхом – СНІД, гепатити B і C.

Зі сторони жінки: 

– відсутність статевого партнера.

Перед проведенням ВМІ необхідно пройти певний комплекс обстежень, щоб переконатися у відсутності протипоказань до процедури і підвищити її ефективність.

До обов’язкових обстежень жінки входять:

1. Огляд гінеколога із забором мазків на мікрофлору піхви та онкоцитологічне обстеження шийки матки.
2. Аналіз на групу крові та резус-фактор.
3. Клінічний аналіз крові.
4. Коагулограма.
5. Аналіз на виявлення сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С.
6. Аналіз крові на антитіла (IgM, IgG): токсоплазмоз, цитомегаловірус, хламідії, краснуха.
7. Аналіз крові на пролактин, фолітропін, лютропін, естрадіол, прогестерон.
8. УЗД органів малого таза.
9. Висновок терапевта про стан здоров’я та відсутність протипоказань до виношування вагітності.

До обов’язкових обстежень чоловіка входять:

1. Аналіз на групу крові та резус-фактор. 
2. Аналіз на виявлення сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С.
3. Спермограма.
4. Флюорографія легень.

Документи, необхідні для проведення процедури

• Паспорт;
• Ідентифікаційний код;
• Свідоцтво про одруження (за наявності);
• Рішення суду про розірвання шлюбу (за наявності).

Підготовка до проведення внутрішньоматкової інсемінації

1. Пацієнти приймають рішення про використання сперми чоловіка або донора;
2. Перед проведенням процедури обом партнерам необхідно пройти повний цикл обстежень.
3. Щоденно до настання овуляції лікар проводить фолікулометрію за допомогою УЗД-апарату.
4. Коли лікар бачить готовий фолікул та надмірну кількість прозорих слизових виділень, призначають дату і час проведення інсемінацї (частоту проведення процедур та інтервали між ними визначають індивідуально для кожного пацієнта).

Техніка проведення:

в умовах амбулаторії на гінекологічному кріслі проводиться процедура внутрішньоматкової інсемінації. Маніпуляція відбувається швидко та з максимальним комфортом для пацієнтки, оскільки є абсолютно неболючою. Попередньо підготовлені сперматозоїди вводять за допомогою спеціального дуже тонкого за діаметром катетера, який безперешкодно проходить через канал шийки матки – пацієнтка відчує лише момент введення гінекологічного дзеркала. Тривалість внутрішньоматкової інсемінації – приблизно 2 хвилини. Після її виконання жінці слід полежати протягом 15–20 хвилин.

Протипоказання до інсемінації

1. Непрохідність обох маткових труб або тяжка патологія, що знижує їх прохідність.
2. Ендометріоз помірного або тяжкого ступеня.
3. Психічні розлади та тяжкі соматичні захворювання, при яких вагітність протипоказана;
4. Уроджені вади розвитку або набуті деформації порожнини матки, за яких неможливі імплантація ембріонів та виношування вагітності.
5. Доброякісні і злоякісні пухлини матки, що деформують її порожнину та потребують оперативного втручання;
6. Злоякісні новоутворення або стан після хіміо- та променевої терапії;
7. Гострі запальні процеси;
8. Несумісність за резус-фактором;
9. Активна інфекція сечостатевої системи;
10. Кілька факторів безпліддя.

Кількість проведених спроб інсемінацї залежить від: 

• – віку жінки;
• – тривалості безпліддя;
• – якості сперми;
• – результатів аналізів;
• – кількості попередніх інсемінацій.

Причини невдачі при внутрішньоматковій інсемінації

• Прояви запальних процесів під час запліднення.
• Невідома причина безпліддя.
• Кількість та якість сперми. 

Скільки спроб можна зробити?

Кількість проведених спроб ВМІ залежить від різних факторів, включаючи вік жінки, тривалість безпліддя, якість сперми, результати аналізів та кількість попередніх інсемінацій. Як правило, якщо внутрішньоматкова інсемінація була виконана більше трьох разів і не дала позитивного результату, лікар може рекомендувати перехід до іншого методу запліднення, наприклад, до екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Внутрішньоматкова інсемінація є важливим і ефективним методом допоміжної репродуктивної технології, який може допомогти багатьом парам здійснити мрію про батьківство. Незважаючи на те, що метод не завжди гарантує успіх з першого разу, він є менш інвазивним і доступним способом досягнення вагітності, ніж деякі інші репродуктивні технології.

Успіх ВМІ залежить від багатьох факторів, і консультація з кваліфікованим лікарем-репродуктологом є першим кроком на шляху до успішного результату. Важливо пам’ятати, що кожен випадок безпліддя унікальний, і підхід до лікування має бути індивідуальним, враховуючи всі особливості пари.

Якщо ви або ваш партнер зіткнулися з проблемами зачаття, не варто відкладати візит до спеціаліста. Лікарі Клініки професора Стефана Хміля завжди готові надати вам необхідну допомогу та підтримку на шляху до батьківства.