ВНУТРІШНЬОМАТКОВА ІНСЕМІНАЦІЯ

На сьогодні з проблемою безпліддя зіштовхуються близько 20 % сімейних пар. 

Чи є рішення цієї проблеми? Звичайно.

Найнаближенішим до природного запліднення є метод внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ), який визнають першим кроком до вирішення проблеми безпліддя.

Внутрішньоматкова інсемінація

це метод допоміжної репродуктивної технології, який полягає у введенні спеціально підготовленої сім’яної рідини чоловіка або донора у порожнину матки під час овуляції за допомогою невеликого катетера. Ця процедура не спричиняє больових відчуттів, її проводить лікар акушер-гінеколог в амбулаторних умовах без використання знеболювання. 

Процедуру внутрішньоматкової інсемінації проводять:

– у природному менструальному циклі жінки;

– з використанням індукторів овуляції (застосовують при порушенні менструального циклу). 

Частота настання вагітності в природному циклі зазвичай нижча, ніж у стимульованому. Проведення ВМІ із використанням препаратів, які стимулюють дозрівання фолікулів, збільшує ймовірність настання вагітності. Введення ліків починається на 2–4 день циклу й продовжується від 5 до 10 днів, залежно від лікарського протоколу. Найчастіше для стимуляції овуляції використовують клостилбегіт, летрозол тощо. Також використовують хоріонічний гонадотропін, який допомагає дозріти домінантному фолікулу та вийти яйцеклітині.

Незважаючи на те, що створюються максимально сприятливі умови для запліднення, отримати бажаний результат з першого разу вкрай складно. Успішний результат складає близько 15 % за умови стимульованого циклу або 11 % – за нестимульованого.

Показання для проведення внутрішньоматкової інсемінації

1. Відсутність вагітності протягом 12 місяців відкритого статевого життя без застосування жодних засобів контрацепції пацієнток віком до 35 років та протягом 6 місяців – пацієнток віком більше 35 років.
2. Безпліддя невідомого генезу. 
3. Цервікальний фактор (у таких випадках слиз, який міститься у цервікальному каналі шийки матки, не пропускає сперматозоїди в порожнину матки, або, проходячи через канал шийки матки, вони втрачають здатність до запліднення, внаслідок чого не відбувається запліднення та не настає вагітність).
4. Анатомо-фізіологічні особливості жінки чи чоловіка. 
5. Алергічна реакція на еякулят.

Є й інші показання для проведення внутрішньоматкової інсемінації.

З боку жінки: 

• безпліддя нез’ясованого генезу;
•  цервікальный фактор безпліддя;
•  хронічний ендоцервіцит;
• маніпуляції на шийці матки в анамнезі (конізація, ампутація, діатермокоагуляція чи кріодеструкція шийки матки);
• наявність антиспермальних антитіл;
• овуляторна дисфункція, що піддається корекції;
• алергія на еякулят;
• вагінізм.

З боку чоловіка:

• субфертильна сперма;
• еякуляторно-сексуальні розлади;
• ретроградна еякуляція;
• гіпоспадія;
• гіпоспермія (малий обсяг еякуляту);
• висока в’язкість сперми;
• наявність антиспермальних антитіл;
• кріоконсервована сперма;
• стан після хіміотерапії або вазектомії.
  

Внутрішньоматкова інсемінація спермою донора – це можливість завагітніти для жінки, яка не має чоловіка чи сексуального партнера, або її чоловіку встановлений діагноз безпліддя.

Показання для проведення внутрішньоматкової інсемінації спермою донора

З боку чоловіка:

– безпліддя;

– еякуляторно-сексуальні розлади;

– спадкові захворювання, які передаються по чоловічій лінії;

– інфекційні захворювання, які передаються статевим шляхом – СНІД, гепатити B і C.

Зі сторони жінки: 

– відсутність статевого партнера.

До обов’язкових обстежень жінки входять:

1. Огляд гінеколога із забором мазків на мікрофлору піхви та онкоцитологічне обстеження шийки матки.
2. Аналіз на групу крові та резус-фактор.
3. Клінічний аналіз крові.
4. Коагулограма.
5. Аналіз на виявлення сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С.
6. Аналіз крові на антитіла (IgM, IgG): токсоплазмоз, цитомегаловірус, хламідії, краснуха.
7. Аналіз крові на пролактин, фолітропін, лютропін, естрадіол, прогестерон.
8. УЗД органів малого таза.
9. Висновок терапевта про стан здоров’я та відсутність протипоказань до виношування вагітності.

До обов’язкових обстежень чоловіка входять:

1. Аналіз на групу крові та резус-фактор. 
2. Аналіз на виявлення сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С.
3. Спермограма.
4. Флюорографія легень.

Документи, необхідні для проведення процедури

• Паспорт;
• Ідентифікаційний код;
• Свідоцтво про одруження (за наявності);
• Рішення суду про розірвання шлюбу (за наявності).

Підготовка до проведення внутрішньоматкової інсемінації

1. Пацієнти приймають рішення про використання сперми чоловіка або донора;
2. Перед проведенням процедури обом партнерам необхідно пройти повний цикл обстежень.
3. Щоденно до настання овуляції лікар проводить фолікулометрію за допомогою УЗД-апарату.
4. Коли лікар бачить готовий фолікул та надмірну кількість прозорих слизових виділень, призначають дату і час проведення інсемінацї (частоту проведення процедур та інтервали між ними визначають індивідуально для кожного пацієнта).

Техніка проведення:

в умовах амбулаторії на гінекологічному кріслі проводиться процедура внутрішньоматкової інсемінації. Маніпуляція відбувається швидко та з максимальним комфортом для пацієнтки, оскільки є абсолютно неболючою. Попередньо підготовлені сперматозоїди вводять за допомогою спеціального дуже тонкого за діаметром катетера, який безперешкодно проходить через канал шийки матки – пацієнтка відчує лише момент введення гінекологічного дзеркала. Тривалість внутрішньоматкової інсемінації – приблизно 2 хвилини. Після її виконання жінці слід полежати протягом 15–20 хвилин.

Протипоказання до інсемінації

1. Непрохідність обох маткових труб або тяжка патологія, що знижує їх прохідність.
2. Ендометріоз помірного або тяжкого ступеня.
3. Психічні розлади та тяжкі соматичні захворювання, при яких вагітність протипоказана;
4. Уроджені вади розвитку або набуті деформації порожнини матки, за яких неможливі імплантація ембріонів та виношування вагітності.
5. Доброякісні і злоякісні пухлини матки, що деформують її порожнину та потребують оперативного втручання;
6. Злоякісні новоутворення або стан після хіміо- та променевої терапії;
7. Гострі запальні процеси;
8. Несумісність за резус-фактором;
9. Активна інфекція сечостатевої системи;
10. Кілька факторів безпліддя.

Кількість проведених спроб інсемінацї залежить від: 

– віку жінки;

– тривалості безпліддя;

– якості сперми;

– результатів аналізів;

– кількості попередніх інсемінацій.

Причини невдачі при внутрішньоматковій інсемінації

• Прояви запальних процесів під час запліднення.
• Невідома причина безпліддя.
• Кількість та якість сперми. 

Скільки спроб можна зробити?

Якщо внутрішньоматкова інсемінація була виконана більше трьох разів і не дала позитивного результату, то потрібно надати перевагу іншому методу запліднення.